Використання
інтерактивних технологій на уроках української літератури
у 5-8 класах як засіб розвитку творчих можливостей учнів
з досвіду роботи вчителя
української мови
та літератури
Сандт В.А.
Одна з основних цілей, які ставить перед собою сучасна освіта – це
оновлення якості освітнього процесу, підвищення конкурентоспроможності
національної системи освіти у світовому освітньому просторі. Продуктом такої
системи повинна стати високоорганізована творча особистість, здатна жити у
середовищі, що динамічно розвивається, навчатися протягом життя, готова до
самореалізації та самовираження.
Компетентнісний
підхід в освіті полягає не лише в розробці нових програм, а й у створенні чи
оптимальному доборі освітніх технологій. Основним критерієм відбору
педагогічних технологій є рівноправність учасників процесу навчання, активна
роль учня у навчальному процесі, коли він не пасивний споживач, а натомість –
активний, самостійний суб’єкт освітньої діяльності, що вміє і хоче проявляти
власну ініціативу. Ці якості великою мірою можуть проявлятися через
використання інноваційних технологій викладання навчального матеріалу, що
допомагає здійснювати компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі.
Одним із провідних
завдань уроків української літератури є формування навичок мовлення учнів, адже
в сучасному світі успішні люди – такі, що здатні до самостійного мислення,
прийняття самостійних рішень. Форма державної підсумкової атестації в 11 класі
з української мови та літератури передбачає (серед інших типів завдань) також
уміння працювати з текстами різних стилів, аналізувати їх на різних рівнях
сприйняття, уміння висловити власне оцінне судження з певної проблеми, яку
порушено в тексті. Базові знання, уміння й навички з аналізу тексту, основних мовленнєвих
компетентностей закладаються саме у 5-8 класах. Саме в цей віковий період
закладаються підвалини знань з теорії літератури, уміння будувати різні типи
висловлювань, навички орфографічної, пунктуаційної, стилістичної грамотності.
Головна проблема, з
якою стикається сучасний учитель – словесник, а точніше учитель літератури
(української зокрема) – це зниження інтересу учнів до читання. Сучасні діти,
перебуваючи в полоні інформаційного
інтернет- , відео простору, не читають ані класичної літератури, ані сучасної
поп-белетристики. На їхню думку, значно простіше переглянути фільм за мотивами
того чи іншого класичного твору, знайти в Інтернеті скорочений сюжетний виклад
повісті, роману…і ознайомитися з ним, вважаючи, що цього достатньо. Складається
сумне враження, що єдиною технологією, яку сприймають учні, є технологія
«не-читання» (яку, до речі, досліджує й
певною мірою популяризує французький літературознавець П’єр Байяр). Не
замислюються такі «читачі» лише над тим, що навіть для того, щоб мати певну
точку зору, позитивну чи негативну, потрібна основа,база, на яку треба
спиратися у власних судженнях.
Тому своїм
завданням як учителя літератури у 5-8 класах вважаю формування потягу до
читання, уміння сприймати художній текст, аналізувати його. Своїм учням я
доводжу, що аналіз тексту може зробити (і робить!) кожен із нас, уже просто
прочитавши його. Але хтось обмежується поверхневим рівнем, просто сприйнявши
сюжет, а хтось учиться розуміти текст, побачити за ним автора, його позицію. Не
треба забувати, що твір літератури – це явище мистецтва, воно не тільки
зображує життя і людину в певних обставинах, а й дає естетичну насолоду. Саме
тому можна і треба навчити учня відчувати красу, особливості мови твору, знати
засоби, якими вони досягаються.
Використання
інноваційних інтерактивних технологій передбачає дослідницьку діяльність або
принаймні її елементи. У порівнянні з традиційним пояснювально-ілюстративним
методом очевидною є ефективність дослідницького підходу в навчанні. Учень може
не лише запам’ятовувати
та відтворювати отримані від учителя знання, а й складає уявлення про предмети
та явища, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними, самостійно обирає шляхи їх вивчення.
Здатність до
дослідницької діяльності має будь-який допитливий учень. Особливості вікової
психології підлітків передбачають досить високий рівень допитливості у школярів
5-8 класів. Учні цієї вікової групи безпосередньо та непідробно здатні
отримувати задоволення від самостійного пошуку, переживати радість відкриття
чогось нового, не сприймаючи це як рутинний процес навчання. Наразі сучасні
педагоги – практики шукають шляхи використання найоптимальніших технологій
навчання, що дозволяють використовувати дослідницьку роботу і на уроках, і в
позаурочний час. Використання сучасних інноваційних технологій ( робота в
рольових і малих групах, диспути і дебати, «мозковий штурм»…) сприяють
розвиткові дослідницьких навичок учнів.
Результатом
будь-якого дослідження повинні бути нові знання, отримані в результаті самостійної
роботи, самостійного пошуку. Педагог повинен стимулювати дітей до цього, допомогти їм оволодіти
навичками творчої діяльності, технікою експерименту. Реалізації цієї задачі в
тому числі сприяє й використання сучасних інформаційних технологій.
Використовуючи в
системі різноманітні освітні технології й методи вчитель формує в учнів стійкі
навички аналізу тексту. Хочу зосередити увагу на деяких із основних нестандартних технологій та методів,
використовуваних мною під час уроків.
Колаж (франц. Collage- букв. наклеювання) – технічний прийом у зображувальному
мистецтві, наклеювання на будь-яку основу матеріалів, що відрізняються від неї
кольором та фактурою. Колажем також може називатися твір, цілком виконаний за
допомогою цього прийому. Колаж здебільшого застосовується в графіці заради
більшої емоційної гостроти, несподіваного поєднання різнорідних матеріалів. Як
формальний експеримент колаж було введено кубістами, футуристами і дадаїстами
(приклеювання на основу холста шматків газет, фотографій, шпалер, трісок
дерева, тканини…)
На уроці літератури
колаж – беззаперечна дитяча творчість, своєрідний «політ фантазії», гра.
Створення колажів дозволяє дитині проявити власне художнє бачення твору,
передати його колористику, іноді, можливо – «смак». Іноді приємною несподіванкою, як для вчителя,
так і для самого учня стає дібрана фактура, її компонування.
Роботу над створенням групових
колажів я успішно застосовую вже у 5 класі. Так, працюючи на уроці- творчій
лабораторії, учні складали невеликі вірші про
свято Масляної, що відбулося напередодні в нашій школі. Скласти вірш і
вийти прочитати його перед класом – це для сучасних учнів лише половина справи.
Свій власний «продукт» їм хочеться гарно презентувати, так би мовити «подати у
яскравій обгортці». У підсумку наприкінці уроку діти створили у малих групах 5
яскравих колажів, які потім об’єднали в один великий колаж-стіннівку.
У 8 класі робота
над колажем за творчістю Лесі
Українки та Івана Карпенка-Карого несподівано для вчителя перетворилась на
груповий вид роботи, хоч і була запланована як індивідуальна діяльність. Учні,
як виявилось, мають схожі погляди на візуальний ряд поезій Лесі Українки та
зображення проблематики драми І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». Підсумком роботи стало об’єднання у великі групи однодумців, чиї колажі були схожі
за стильовим вираженням, кольоровою гамою, подібними образами-символам
Кластер. Технологія передбачає
виділення смислових одиниць тексту й подальше їх графічне оформлення у вигляді
грона. В центрі кластера – тема, навколо
неї – великі смислові одиниці. Прикладами «кластерних» тем можуть бути
«Гуманізм у творчості В. Симоненка» (на матеріалі аналізу поезій «Ти знаєш, що
ти – людина?», «Кривда») у 7 класі; «Людина і
гроші» (на матеріалі п’єс І. Карпенка- Карого «Сто тисяч»
та О. Коломійця «Дикий Ангел») у 8 класі.
Навички складання
кластерів значно полегшують процес аналізу художнього твору в старшій школі, роблять приємним сприймання
творів великих епічних форм, оскільки можна «загронувати» за блоками сюжетні
лінії твору, створити систему образів або конфліктів.
Інформаціно-комунікаційні технології. Під
інформаційно-комунікаційними
технологіями розуміють сукупність методів та прийомів, що дозволяють
знаходити, збирати, обробляти, створювати, передавати та подавати інформацію,
керувати і користуватися нею та сприяти різним формам комунікації .
Можливість використання ІКТ на уроках значно розширилась
саме тепер через профільну спрямованість
ЗОШ №9, адже навички роботи з комп’ютером учні нашої школи отримують з першого класу,а
також через наявність майже у кожного
учня персонального комп’ютера, проведення уроків у мультимедійному кабінеті.
Учні 7-8 класів активно послуговуються під час уроків планшетами,адже
встановлені на них програми- «Cool-rider», «Aldiko», « Adobe-rider» дозволяють
завантажувати тексти художніх творів, зручно їх використовувати, форматувати. Не
становить жодних проблем знайти потрібний твір у віртуальних бібліотеках
української літератури, адже цей сегмент інтернет-простору представлений зараз
досить широко.
На уроках української літератури часто практикую
використання мультимедійних
презентацій. Залежно від мети, яку ставлю перед створенням і використанням
презентації, умовно можна поділити їх на демонстраційні, систематизуючи та
дослідницькі. На уроках літератури під час вивчення біографії письменника учням
значно цікавіше буде почути не розповідь учителя, (чи не просто розповідь
учителя), а побачити обстановку, у якій жив митець, портрети людей, що його
оточували, фото його перших видань. Наприклад, вивчаючи у 7 класі творчість
Івана Франка, зокрема його повість «Захар Беркут», знайомимо учнів із
геніальним письменником, демонструємо краєвиди місцевості, що пов’язує життя і
творчість Каменяра (Нагуєвичі, Тухля, Львів), бо саме ця краса оживе на
сторінках його творів. Звичайно, вмістити такий обсяг матеріалу на звичайній
класній дошці – неможливо, а ось у презентації – реально.
Дуже цікавлять
дітей уроки з використанням науково-популярних документальних кінофільмів за
біографіями письменників або ж відеострічки-відгуки на художній твір, про певні
відомі історичні повісті, розповіді про картини за художніми творами, адже
незаперечним фактом є те, що література – це синкретичний вид мистецтва і
звертання до суміжних мистецьких форм ніколи не буде зайвим. В результаті учні
не лише успішно відтворюють біографічні елементи, а й вільно орієнтуються у
стильовій манері письменника, особливостях його життєвої філософії. Значною
допомогою вчителеві в цьому аспекті
діяльності є цикл передач «5 каналу» і студії «Віател» під назвою «Гра долі»,
який включає 10 блоків передач (82 серії) про видатних письменників, поетів,
театральних діячів, співаків України. Молодшим учням на уроках позакласного
читання за творчістю сучасних письменників-казкарів я завжди пропоную
подивитися цикл передач «Казка з татом» телеканалу «ПлюсПлюс», де відомі діячі
культури читають казки сучасних авторів: Антона Сіяніки, Галини Малик. На жаль,
реалії сьогодення не дозволяють усім батькам придбати дитині книжку, досконалу
у поліграфічному виконанні, але високого цінового діапазону.
Не можна обійти
увагою використання на уроці літератури перегляду фрагментів стрічок за
художніми творами. Учні на таких уроках не просто переглядають екранізацію, а й
мають можливість співставити авторське і режисерське бачення твору, висловити
свою думку на підтримку інтерпретацій того чи іншого діяча. Звичайно, такі
уроки не можна перетворювати лише на кіносеанси, завжди перегляд
супроводжується серіями завдань:
-Які риси героя
лягли в основу його «портретного відтворення режисером»
-Які елементи
сюжету режисер або сценарист міг би використати більш удало?
-Чи є у фільмі
«ляпи», чи навпаки – інтер’єр, одяг героїв, природні картини відтворено
достовірно?
Під час перегляду
уривків з кінофільму «Гуси-лебеді летять» виробництва кіностудії О. Довженка
використовую прийом «замороженого кадру», коли натискання кнопки «стоп»
спонукає учнів до аналізу композиції кадру, його колориту, освітлення,
ракурсів. Діти розуміють, що візуальна символіка твору відіграє велике значення
в розкритті його ідейного навантаження.
Як форму перевірки
знань учнів використовую мультимедійні літературні диктанти: портретний,
цитатний, хронологічний.
Використання комп’ютера
на уроках дозволяє
здійснювати цікаві віртуальні екскурсії. Такі уявні
подорожі дозволяють познайомитись із природою , будинками-музеями письменника,
якщо справжня екскурсія неможлива. Це значно підвищує результативність уроку,
зокрема, наприклад, написання творів-описів за художнім твором.
Отже,
використовуючи в навчально-виховному процесі різноманітні інноваційні
технології можна дійти прогнозованого висновку: інноваційні технології –це
потужний дієвий засіб розвитку творчого потенціалу учнів, що надає широкий
простір для формування та використання науково-дослідницьких навичок, а значить
– результативний засіб формування компетентної особистості, громадянина
сучасного суспільства.
